І здається ніби все життя пройшло
Ще учора ми були з тобою
А сьогодні я тобі ніхто.
Птахи у вирій вже всі відлітають
та повернуться вони на весні
твоя любов згасла до краю,і ніколи небачить її.
Мені вже несила мовчати
хоч важко казати подібні слова
Я знаю минулого неповернути
та в серці надія моя ще жива...
Твоїх губ я забути незможу
і слів тих ласкавих що ти говорив
Я незнаю чому так раптово ти сказав що уже розлюбив.
А сльзи ллються рікою
і не можуть спинитись вони
Мов осіні дощі що з імлою
все пливуть і пливуть десь на дні...
Пройде час ти все скоро забудеш
Знайдеш іншу полюбиш її
Я чекатиму знову і знову
що прийдеш ти до мене хоч в сні!!!
так красиво и проницательно.